“Жила була звичайна Черепаха і постійно тягала на своїй спині важкий панцир. Панцир придавлював її до землі, і кожен крок Черепасі давався важко. Тому життя її, вимірюване кількістю цих непростих кроків, також було нелегким.
Але зате, коли із сусіднього лісу прибігала голодна Лисиця, Черепаха ховала голову під панцир і спокійно перечікувала небезпеку. Лисиця стрибала навкруги, пробувала панцир на зуб, намагалася перевернути свою жертву, коротше кажучи, застосовувала всі притаманні агресору прийоми, але Черепаха стояла на своєму і залишалася живою.
Одного разу Лисиця принесла з собою великий гаманець, привела юриста і, сівши навпроти, запропонувала свої послуги з купівлі панцира. Довго думала Черепаха, але через бідність фантазії змушена була відмовитися. І знову руда пішла ні з чим.
Йшов час, навколишній світ змінювався. У лісі з’явилися нові технічні телекомунікаційні засоби. І одного разу, вийшовши з дому, черепаха побачила телевізійний екран, що висів на дереві, де демонструвалися літаючі черепахи без панцира. Захлинаючись від захвату, диктор-дятел коментував їхній політ: “Яка легкість! Яка швидкість! Яка краса! Яка витонченість!”
День дивилася черепаха ці передачі, два, три…
І потім у її маленькій голові народилася думка про те, що вона дурепа, раз тягає на собі такий тягар – панцир. Чи не краще скинути його? Жити тоді стане набагато легше. Страшно? Так, трохи страшно, але в останніх новинах телеведуча Сова заявила, що начебто Лиса подалася в кришнаїти і вже стала вегетаріанкою.
Світ перетворюється. Ліс он теж стає зовсім іншим, дедалі менше лишається в ньому дерев і самобутніх звірів, а дедалі більше стає схожих один на одного безпритульних собак і шакалів.
Чому б не політати? Небо – воно таке велике і таке прекрасне!
“Достатньо відмовитися від панцира і мені одразу буде легше!” – думала Черепаха.
“Досить відмовитися від панцира і її одразу буде легше їсти!” – думала Лисиця, підписуючи рахунок на чергову рекламу літаючих черепах.
І одного прекрасного ранку, коли небо, як ніколи здавалося великим, Черепаха зробила свій перший і Останній крок до свободи від системи захисту.
Черепаха не знала і вже ніколи не дізнається, що інформаційна війна – це цілеспрямоване навчання ворога тому, як знімати панцир із самого себе.”
Притча про черепаху і лисицю взята з книги С. П. Расторгуєва, “Інформаційна війна“
Простий висновок:
Для досягнення перемоги в інформаційній війні необхідно сформувати інформаційні обставини для супротивника таким чином, щоб навіть за залучення найкращих експертів, він був змушений робити лише такі кроки, які сприяють тільки вам…