Земля – в’язниця чи чистилище

Планета Земля

Люди постійно хочуть описати Світ, у якому вони мешкають, за допомогою слів, незважаючи на те, що всі ці описи від початку суб’єктивні за своєю суттю. Світобудову виглядає для кожного з нас суворо індивідуально, тобто так, як кожен з нас її відчуває, відображає і тлумачить.

У мережі, на просторах інтернету, я знайшов статтю Олега Дегтярьова “Земля – в’язниця або чистилище”.

Незалежно від того, як ви сприймете цю статтю: чи то як гіпотезу, чи то як “фантастику”, чи то як “містику”, чи то як “маячню”, чи то якось інакше, я впевнений, що ця стаття змусить вас замислитися над такими речами, які ми чомусь не помічаємо…


 

ЗЕМЛЯ – В’ЯЗНИЦЯ ЧИ ЧИСТИЛИЩЕ

Олег Дегтярьов

 

Давайте розглянемо одну метафоричну гіпотезу про устрій нашого світу, яку треба розглядати лише як фантастичну версію. Звучить вона так: Земля – це планета-в’язниця, свого роду ЧИСТИЛИЩЕ. Сюди засилаються Сутності, які “десь там” порушили закони Гармонії, і тепер направлені сюди на виправлення. Ці Сутності впроваджуються в тіла і потрапляють під усі обмеження матеріального світу – який, власне, і є виправним полігоном.

Ми всі знаємо, що люди на Землі відрізняються один від одного: одні більше схожі на розумних – інші на тих, хто керується тваринними інстинктами. Одних цікавлять гроші та влада, інших духовність, третіх взагалі нічого не цікавить – вони сповнені страхів і прагнуть хоч якось вижити.

Ось і давайте проведемо аналогію з нашими звичними в’язницями – і подивимося, чи є ця аналогія. Хто захоче – той побачить, почує, зробить висновки, але завжди знайдуться й ті, хто “покрутить біля скроні”.

Так от, коли людина вперше потрапляє до в’язниці, вона налякана, розгублена, не знає місцевих правил. Їй усе бачиться загрозою, їй нікуди приткнутися, вона не знає, хто друг – а хто ворог. Її перше завдання – це вижити за будь-яку ціну. Такі люди є на Землі. Умовно кажучи, вони тільки-но потрапили в земну “в’язницю” – і тому в них такі реакції.

Друга велика категорія – це люди в середині терміну. Вони вже добре знають тюремні правила, у них немає початкових страхів – але й від свободи вони поки що далеко. Тому їхній основний інтерес – це максимально комфортне життя в тюремних умовах: краща їжа, сухіші нари, хоч якісь доступні розваги. Таких людей ми теж бачимо на Землі: їхній основний інтерес – це комфорт. А основа цього комфорту для них – це влада, гроші та зв’язки. Тому вони й живуть цими інтересами.

Третя велика група – це досвідчені, бувалі, хто вже майже відсидів свій термін і майже на волі. Вони не бояться в’язниці, і їх уже не цікавить тюремний комфорт, хоч вони не проти ним скористатися: їхня свідомість уже, фактично, на волі. Тому хоч вони ще й у в’язниці – але їх тут уже ніби й немає. Тому їхні інтереси ЗА межами обмежень, страхів і кордонів. І таких людей на Землі ми теж бачимо: вони наче вже й не тут, їх не цікавить земне “щастя”, хоч би як їх розписували інші групи “космічних зеків”, вони не схильні вплутуватися в земні розбірки, і часто не через слабкість, а через те, що їм видна суть будь-якої земної розбірки, і ця суть їх уже зовсім не цікавить.

У всі віки люди намагалися побудувати щасливу і правильну державу – але це не вдалося нікому. Принаймні, на хоч скільки-небудь тривалий час. А найголовніше, що навіть невеликі острівці щасливої держави не давали паростків – немов якісь сили розмивали всі спроби її побудувати, і руйнували всі подібні починання. З погляду того, що Земля – це така собі космічна в’язниця, відповідь на це запитання просте: тут усе створено зовсім не для щастя, а для створення певних труднощів, долаючи які, Сутність, ув’язнена в людському чи іншому матеріальному тілі, має сформувати себе. Як і у звичайній в’язниці: хоч би як ув’язнені впорядковували свої камери – тюремна адміністрація все одно якоїсь миті це зруйнує, щоб зекам життя цукром не здавалося.

Таким чином, виходить, що справедливість нашого світу може полягати зовсім не в тому, як це собі уявляємо ми, а в тому, як це закладено в саму систему нашого виправлення. І хоча нам це може здаватися абсолютно несправедливим, але якщо просто припустити, що тут виправна в’язниця, то справедливість тут є – просто вона перевищує наші обмежені уявлення й ураховує не те, щоб нам було добре зараз, у земних тілах, а те, що повинно відбуватися з нашою Сутністю, з її зростанням. Але все “але” в тому, що система налаштована на те, щоб створювати перешкоди, які Сутність має не просто долати – а долати усвідомлено, поступово дізнаючись, що тільки гармонія і краса є справжнім ключем до потрібних “замків”. А ті, хто цього не усвідомлює – тих знову і знову поміщають у різноманітні складні тренажери у вигляді життєвих труднощів і досвіду – доти, доки вони не усвідомлять, яке рішення не тягне за собою чергової руйнації їхніх планів, та й їх самих.

Читати більше 

Життєвий шлях Пророка як відображення обраного ним методу оприлюднення отриманих відомостей (пророцтв)

Кобзарь

(Фантазія) 🙂

Кожен, хто здатний безпосередньо спілкуватися з “невідомими розумними силами”, самостійно обирає свій шлях, що дає йому змогу найефективніше доносити одержувані в процесі такого спілкування відомості (пророцтва) до людей.. Наведу деякі приклади:

  • Едгар Кейсі (Edgar Cayce) обрав стезю “сплячого пророка”, оформлюючи пророцтва у формі стенографічно записаних відповідей на запитання, так званих “Читань”. Запитання і відповіді на них були найрізноманітніші, починаючи від діагнозів для хворих і закінчуючи інформацією про причини виникнення і загибелі цивілізацій на нашій планеті.
  • Вольф Мессінг (Wolf Messing) обрав стезю концертної діяльності, демонструючи в такий спосіб деякі свої здібності й переконуючи глядачів у тому, що це “естрадна телепатія”,  яка заснована на “читанні м’язів”.
  • Нікола Тесла (Nikola Tesla) обрав стезю винахідника пристроїв, які здатні змінити напрямок розвитку людства. Сучасні вчені не можуть повторити багато з його експериментів донині. Нікола жив як відлюдник у готельних номерах, не залишивши жодних записів про деталі своїх серйозних експериментів. Більшість своїх пристроїв він налагоджував виключно шляхом проведення уявних експериментів.
  • Жуль Верн (Jules Verne), Герберт Веллс (Herbert George Wells), Олександр Бєляєв (Alexander Beliaev) обрали стезю письменників – авторів науково-фантастичних творів. Наукова фантастика дозволила їм спокійно формулювати багато ідей, які вони не могли опублікувати в іншому вигляді, не будучи звинуваченими прихильниками поточних наукових парадигм у некомпетентності, а можливо, навіть і в божевіллі… Саме тому в різних науково-популярних журналах можна знайти підписи під творами на кшталт – “Вчений, письменник-фантаст І.А.Єфремов“…
  • Роберто Орос ді Бартіні (Роберт Людвігович Бартіні, Roberto Oros di Bartini) обрав стезю авіаконструктора. Сергій Павлович Корольов називав Бартіні своїм учителем. Авіаконструктор О. К. Антонов називав Бартіні “найвидатнішою людиною в історії авіації”. Багато його технологічних ідей чекають своєї практичної перевірки та реалізації досі. Як згадував авіаконструктор М. А. Гур’янов, “Бартіні не був конструктором у загальноприйнятому сенсі. Він навіть найпростіший вузол не міг розрахувати. Говорив, що закінчив політехнічний інститут у Мілані – і не вмів креслити! Зате він був знайомий з неймовірною безліччю речей за межами спеціальності – література, архітектура, історія, – грав на роялі, займався живописом, володів безліччю мов… Його машини розраховували і креслили інші люди. Бартіні – бачив. Сяде, очі заплющить – минає година, інша, – потім бере олівець і малює. Малював він чудово!”
  • Костянтин Ціолковський (Konstantin Tsiolkovsky) обрав стезю шкільного вчителя, винахідника, письменника і філософа. Хоча варто зазначити, що в 1880-1890-ті роки Ціолковський опублікував кілька текстів, які зазвичай класифікуються як науково-фантастичні. Ще в 1887 році він написав велике оповідання “На Місяці”, повісті “Мрії про Землю і небо” (1895), “Поза Землею” (1916). Були й інші твори, наприклад рукопис 1894 року, неточно названий “Зміна відносної тяжкості на Землі” (перша публікація 1960). З моєї точки зору, це були не художні твори, а науково-популярна література, що давала змогу автору донести до масового читача уявлення про можливість космічних подорожей та описати всі явища, які з цим пов’язані: прискорення, перевантаження, невагомість, а також розглядати можливі проблеми реалізації задуманого, що потребують свого розв’язання в разі тривалих подорожей, – штучна гравітація, вироблення кисню рослинами, освітлення, обігрів, вирощування рослин і т. ін. Філософські ж роботи Ціолковського більш фантастичні, ніж усі його науково-фантастичні оповідання та повісті. У них великий провидець спробував за допомогою наукових методів змоделювати вчення про Світобудову і місце людини в ієрархії істот і сутностей ПриРоди.

 

Розповідаючи про свої потаємні ідеї Олександру Леонідовичу Чижевському, К.Е.Ціолковський каже: “Тільки не смійтеся і не відводьте мені місця за ґратами в будинку божевільних”. Навіть у деяких своїх рукописах Костянтин Едуардович на першому аркуші змушений був писати слово “Фантазія“, наявність якого давала йому змогу не звертати увагу на зауваження критиків. Як приклад – стаття “Піфагор”, де в простій формі описується, як стародавні люди могли визначити розміри планети Земля і визначити, що вона має форму кулі.

Сучасні Пророки також обирають свої методи донесення пророцтв до людей, які дають їм змогу бути посередниками між людьми і “невідомими розумними силами”.

Можу стверджувати, що людей, які здатні спілкуватися з “невідомими розумними силами”, як всесвітньо відомих, так і нікому не відомих, дуже багато:

  • Якщо люди з подібними здібностями відомі оточенню, то їх називають то відьмами, то чаклунами, то шаманами, то волхвами, то відунами, то медіумами, то жерцями, то екстрасенсами тощо.
  • Якщо ж люди не розповідають про свої здібності оточуючим, то вони сприймаються людьми звичайними винахідниками, лікарями, вчителями, продавцями, художниками, артистами, письменниками, психологами, двірниками… Боязнь ділитися з ким-небудь інформацією про наявність подібних здібностей ґрунтується на тому, що в разі розголосу інформації про це їм загрожує щонайменше втрата друзів і партнерів, а також поява висловлювань на їхню адресу на кшталт “він просто хворий”, “шиза косить наші лави”, “у нього щось із головою”, “він не від світу цього”, а щонайбільше – діагноз “шизофренія” та подальше лікування, основним завданням якого буде приведення їхнього стану до “нормального”, на думку лікарів-лікарів, стану.

Земляни намагаються стати міжпланетним видом, почавши експансію представників “сучасного людства” на інші планети “нашої” Сонячної системи – Місяць і Марс.

Але ж усі механізми ПриРоди функціонують за алгоритмами, що “саморозвиваються”, основне завдання яких – виживання всіх її “частин”… Люди – це теж її “частина”. У планах Природи передбачається тільки така діяльність усіх її “частин”, яка здатна приносити їй користь

ПриРода автоматично регулює функціонування всіх своїх “частин” у такий спосіб, щоб спрямувати їхній розвиток у потрібному для себе напрямі та обмежити діяльність усіх її “частин”, які здатні завдати їй якоїсь шкоди

Популяція істот, більша частина якої не розуміє свого глибинного зв’язку з ПриРодою, не розуміє свого місця у СвітоБудунку, яка деградувала до такої міри, що вже почала шкодити їй, ПриРоді не потрібна…

ПриРода ще не прийняла рішення, чи дозволити сучасному людству взагалі існувати далі, а не те, щоб стати міжпланетним видом…

Сучасне людство сьогодні проходить іспит. Якщо іспит не буде складено, то його спіткає така сама доля, що й багато “інших цивілізацій” (атланти, толтеки…), які існували на планеті Земля раніше і припинили своє існування, так і не усвідомивши своє істинне місце в суворій ієрархії істот і сутностей Всесвіту, так і не наблизившись до розуміння принципів функціонування алгоритмів ПриРоди……. Усі вони “канули в Лєту“.

 

P.S.

Люди, здатні спілкуватися з “невідомими розумними силами” дуже рідко мають реальних друзів, тому що легко визначають нещирість або брехню співрозмовників, а також “читають” їхні приховані наміри.

Люди, здатні спілкуватися з “невідомими розумними силами”, також дуже важко контактують із собі подібними, тому що ПриРода сьогодні рідко схвалює подібні дії… Саме таким чином вона оберігає цих людей від зазіхань нерозумних істот, які їх оточують… Не вірите? Прочитайте статтю “Чи потрібен Месія для сучасної влади?

Що ж вам робити, якщо ви вважаєте, що здатні спілкуватися і спілкуєтеся з “невідомими розумними силами”?

  1. Прийміть із вдячністю цей дар від ПриРоди і перестаньте хвилюватися з цього приводу.
  2. У жодному разі не відмовляйтеся від цього Дару ПриРоди і не боріться з ним. ПриРоді видніше…
  3. Знайдіть свій метод донесення пророцтв до людей, які вас оточують, і спокійно крокуйте своїм життям, тобто йдіть своїм життєвим шляхом.