«Мій мозок – лише прийомний пристрій.
У космічному просторі існує якесь ядро, звідки ми черпаємо знання, сили, натхнення.
Я не проник у таємниці цього ядра, але знаю, що воно існує.
Нікола Тесла, «Види майбутнього»
«Я ніколи не відкрию секретів цього разючого впливу внутрішньої енергії підсвідомості на долі нашого Світу,
що не дозрів для вбирання знань такого високого рівня…»
Нікола Тесла (англ. Nikola Tesla)
З давніх-давен існували люди, які володіли «закритими знаннями», котрі були недоступні багатьом іншим людям для сприйняття з будь-якої з причин (відсутність відповідної освіти, невідома мова, відсутність бажання до пізнання…). Сьогодні таких людей стає дедалі більше. Хто вони? Це лікарі, математики, астрономи, біологи, програмісти, а також представники будь-яких вузьких спеціальностей. Якщо вони почнуть детально розповідати про свої дослідження, то більшість людей не зрозуміє нічого зі сказаного ними… Спробуйте предметно поспілкуватися з фізиком-теоретиком, мікробіологом, програмістом і Ви зрозумієте все сказане. Але за наявності бажання практично будь-яка людина може отримати «закриті знання» у відповідному навчальному закладі (коледжі, інституті, університеті) і почне розуміти фахівців, яких вона не розуміла раніше.
Але існують ще й «таємні знання», якісний обмін якими між співрозмовниками за допомогою письма чи мови практично неможливий. До подібних знань можна віднести контент сприйняттів при спілкуванні з «невідомими розумними силами»… контент сприйняттів у вигляді запахів, смаків, енергоінформаційних образів… Для обміну «таємними знаннями» необхідна наявність здатності прояву подібних відчуттів у суб’єктів при інформаційній взаємодії з одними і тими ж об’єктами, процесами чи явищами. Саме тому священні дійства у праслов’ян називалися таїнствами. «Таємні знання» іноді називаються «неявними знаннями», тобто. знаннями, що ґрунтуються виключно на навичках Особистості та які практично неможливо кодифікувати.
Не розуміючи цього, допитливі уми дослідників упродовж багатьох століть проводили пошук методики отримання доступу до «таємних знань» для «всіх охочих». Але посвячені, розуміючи філософію «таємних знань», об’єднувалися в закриті від сторонніх вух та поглядів групи жерців, шаманів, чаклунів, магів, відунів, віщунів, пророків… Не тому, що вони хотіли приховати свої знання від сторонніх, а тому, що спілкуватись їм з непосвяченими було просто безглуздо.
На сцені з’явилися екстрасенси, гіпнотизери, а також фахівці, які вчать людей медитувати і входити в трансові стани, вживати галюциногени і навмисно пошкоджувати свій мозок … Багато хто з експериментаторів стверджує, що розроблені ними методики дозволяють отримувати доступ до «таємних знань»… але є одна біда… ніхто з них не може пояснити, чому доступ до одних і тих самих знань можливий настільки відмінними один від одного методами… а розуміння про ступінь достовірності отримуваної інформації та мови немає…
Я спробував узагальнити наявну в мене інформацію та зрозуміти філософські засади медитаційних станів, тобто. станів, які дозволяють людині підключитися до «думосфери розуму».
«Я виявив думосферу розуму, включену до ефірної оболонки Землі.
І незабаром ви зможете особисто читати свої вірші Гомеру, а я обговорюватиму свої відкриття з самим Архімедом.»
Нікола Тесла (англ. Nikola Tesla), З інтерв’ю «Герольд Тріб’юн», 1934 р.
Протягом багатьох століть найдопитливіші представники людства вели безперервний пошук методик отримання доступу до «таємної інформації». Деяким із них щастило менше, декому більше. Методики, які дозволяли, хоча б частково, відкрити доступ до такої інформації розроблялися постійно. Так з’явилися шаманізм, медитації, трансові стани, гіпноз, деякі види наркотиків, навмисні ушкодження мозку та багато іншого. Відсутність проривних технологій пов’язана виключно з відсутністю у дослідників філософського підходу до своїх досліджень.
Що ж спільного у всіх відомих методиках, які хоч якось забезпечують доступ людській істоті до «думесфери розуму»?
Багато років тому я побажав отримати відповідь на це питання і виявилося, що:
- Різні медитативні стану, у яких тіло людини перебуває «між життям і смертю», дозволяють людині зчитувати відомості з «думесфери розуму» з достовірністю, що залежить від «глибини» медитації, тобто, від близькості до стану смерті тіла;
- Процес перебування людини максимально близькому до стану смерті свого тіла, перебування у якому дозволяє йому виявляти інформацію з «думосфери розуму» з максимально можливою достовірністю, називається «глибокою медитацією». У такому стані людина перебуває на межі «непритомності»!!!
- Практично всі методики, які дозволяють людині отримати «частковий» доступ до «думосфери розуму» і при цьому не померти, засновані на обмані мозку шляхом імітації початку процесу вмирання тіла , внаслідок чого зв’язок між тілом та «Я» різко слабшає, а зв’язок між «Я» і «думосферою розуму» різко посилюється;
- Повний доступ до «думосфери розуму» можна отримати лише після смерті тіла… Саме після смерті тіла людини, її «Я» стає частиною «думосфери розуму»;
«…у той момент, коли ми залишаємо це тіло, підсвідома частина розуму стає свідомою.»
Х’ю-Лінн Кейсі (англ. Hugh Lynn Cayce), «Смерті немає. Інші двері Бога.», 2005