Останнім часом, особливо після публікації результатів деяких моїх досліджень, мені досить часто ставлять запитання на кшталт:
Що собою являє “наш” Бог або “наші” Боги?
Де мешкають “наші” Боги?
Чи здатні люди спілкуватися з Богами?
Чи можна стати Богом?
Чи можуть Боги перестати бути Богами?
тощо.
Я вирішив спробувати відповісти на всі ці запитання (обґрунтувавши свою точку зору) у межах доволі короткої статті в цьому блозі. Наскільки якісно це вдалося мені – судити Вам, моїм читачам.
Проведемо уявний експеримент №1.
Уявімо собі день сьогоднішній. Представники “сучасного” людства (конструктори, виробничники, дизайнери…) створюють найрізноманітніші “розумні” комп’ютеризовані пристрої, які постійно вдосконалюють. Саме цих людей ми можемо називати Творцями (Творцями) з “великої літери”, адже вони втілюють свої думки та ідеї в доступну їм матерію.
Створювані Творцями (Творцями) з доступної їм матерії різноманітні “технологічно досконалі” на сьогоднішній день пристрої являють собою, як правило, комплекси у вигляді апаратної (hardware) і програмної (software) частин.
Сучасні Творці (Творці) вже розпочали реальне створення пристроїв, що володіють, за їхнім твердженням, штучним інтелектом. Роботизовані підприємства створюють апаратні частини багатьох пристроїв уже без участі людей. Причому ШІ (штучний інтелект) або AI (artificial intelligence) бере участь і в їхній розробці, і в їхньому виробництві, і в їхньому тестуванні, і в … Варто зазначити, що розвиток цих пристроїв йде шляхом створення “вічних” пристроїв, тобто пристроїв, життєвий цикл яких перевершуватиме граничну величину життєвого циклу “щільних” тіл людських істот, що дасть змогу використовувати їх упродовж усього життєвого циклу цього тіла – від народження і до його смерті. Як приклад – механічний годинник АТМОС (ATMOS, Jaeger-LeCoultre) здатний безперервно працювати близько 600 років.
Паралельно з використанням штучного інтелекту в розробці та виробництві апаратних частин найрізноманітніших пристроїв, людьми розроблятимуться різноманітні програмні модулі з елементами штучного інтелекту, що призведуть до:
створення єдиної планетарної комп’ютерної мережі (захищеного інтернету майбутнього);
створення єдиної операційної системи, що саморозвивається і самоорганізується, для всіх розроблюваних і вироблюваних людьми типів пристроїв;
створенню додатків, що самоорганізуються і саморозвиваються, для пристроїв, які люди використовують у своїй діяльності;
створення єдиного місця зберігання свідомості всього “сучасного” людства в динаміці (хмарне сховище майбутнього):
на першому етапі в хмарі зберігатимуться тільки текстові документи, створювані людьми;
на другому етапі в хмарі почне зберігатися динамічна інформація про операційні системи пристроїв, використовуваних людьми;
на третьому етапі в хмарі почне зберігатися динамічна інформація про всі додатки (програмні модулі), що використовуються людьми;
на четвертому етапі в хмарі почне зберігатися динамічна інформація про апаратні частини пристроїв, що використовуються людьми;
на п’ятому етапі в хмарі почне зберігатися детальна динамічна інформація про “щільні” речові тіла людей, які використовують ці пристрої у своїй діяльності:
відбитки пальців;
відбитки сітківки ока;
скан обличчя;
детальний стан здоров’я (пульс, тиск, аналіз крові, структура ДНК тощо);
тощо.
Використання в додатках (software) даних, систематизованих пошуковими гігантами на кшталт Google, призведе до того, що:
багато застосунків будуть умнішими за будь-яку людину, оскільки швидкодія процесорів пристроїв перевершуватиме швидкість обробки інформації головним мозком тіла людини;
багато застосунків будуть розумнішими за будь-яку людину, оскільки пристрій використовуватиме у своїй роботі всю свідомість “сучасного” людства, проіндексовану пошуковими системами, а не конкретний життєвий досвід лише однієї людини або групи людей;
багато застосунків стають свідомими, тобто починають систематизувати інформацію про навколишній світ, що їх оточує, і таким чином створювати свою свідомість;
багато додатків стануть не відрізняються від людей у своєму віртуальному просторі. Люди почнуть отримувати юридичні, довідкові, медичні та багато інших консультацій у режимі онлайн не тільки голосом, а й у вигляді підготовлених ними документів.
На цьому етапі, все ще можна буде стверджувати, що Творцями (Творцями) всіх цих об’єктів, як і раніше, будуть людські істоти. Люди будуть для цих пристроїв своєрідними Богами… бо матимуть стосовно них такі атрибути (властивості), як ТВОРЕЦЬ і ВСЕМОГУЧИЙ, тобто саме люди на цьому етапі все ще будуть здатні створювати, знищувати, змінювати і відновлювати БУДЬ-які “частини” цих пристроїв, як апаратні, так і програмні.
Майже реальне відновлення подій з моєї точки зору… Оплески….
Опис відеоролика (взято з каналу Youtube):
Хто створив загадкові малюнки на плато Наска? Багато хто з вас чув про знамениті геогліфи Наски, що на плато Наска в південній частині Перу. На плато, що простягнулося більш ніж на 50 кілометрів з півночі на південь і на 5-7 кілометрів із заходу на схід, на сьогодні відомо понад 140 малюнків: серед яких є зображення птаха, мавпи, павука, квітів та багато іншого. А також близько 13 тисяч різних ліній і смуг. І майже 700 геометричних фігур: різних трикутників, трапецій, а також близько сотні всіляких спіралей.
І незважаючи на те, що майже кожна лінія або малюнок на плато Наска вивчена вже вздовж і впоперек, досі не вщухають суперечки: хто ж автор цього творіння, як їх було створено і головне, для чого? Для початку давайте розберемо найпоширеніші версії призначення цих геогліфів і зрозуміємо, а чи є в них хоч частка істини, або ж усі вони лише одне непорозуміння і маячня? Поїхали!
Найпоширеніша версія – астрономічна. Мовляв, усі малюнки та зображення є масштабним стародавнім астрономічним календарем або стародавньою обсерваторією зниклої цивілізації. Але мені не зрозуміло, чому ця версія досі мусолиться в інтернеті? Адже, ще в 70-х роках 20 століття авторитетний американський астроном і професор Джеральд Стенлі Хокінс провів масштабне дослідження спрямованості ліній Наски на зірки та інші астрономічні об’єкти. Він дійшов невтішного висновку: лінії та малюнки на плато Наска не мають до зоряного неба жодного стосунку і вже точно не є астрономічним календарем чи обсерваторією. «Ми не знайшли жодної астрономічної залежності», – писав професор Гокінс. Уже в 21 столітті провідні астрономи світу, використовуючи суперсучасні комп’ютери, підтвердили висновок американського професора, що астрономічна версія – це маячня чистої води.
Друга, не менш поширена версія «Водна», свідчить, що всі лінії й малюнки є чи то покажчиками на якісь підземні джерела води, чи то безпосередньо пов’язані зі священними ритуалами викликання дощу, чи то є каналами для доставки води від джерел до полів, на яких, нібито, вирощували різноманітні сільгоспкультури місцевих стародавніх племен Перу.
Але при уважному аналізі з’ясовується, що всі ці лінії і малюнки знаходяться в такій посушливій пустелі, в якій немає, і ніколи не було, ніяких підземних джерел води. Тут ніколи ніхто не жив і нічого не обробляв, і ніколи не рив колодязів. Місцева археологія це вже давно довела. До того ж борозни від малюнків або ліній не придатні як канали з водою. Вода просто миттєво йде в пісок. Тож версія про якісь ритуали з дощем, пошуком води в цій місцевості та переспрямування водяних потоків на оброблювані поля – така ж чергова маячня, як і перша.
Існує і третя версія – космічна, яка дуже популярна у уфологів, і говорить про те, що всі лінії і малюнки видно з космосу, і призначені для орієнтування і посадки інопланетних космічних кораблів, а численні малюнки – це малюнки прибульців, які ті малювали на землі лазерною або енергетичною зброєю. Версія гарна і дуже популярна в 21 столітті, особливо в молоді. Але що бентежить?
Ну, по-перше, лінії та малюнки Наски зовсім не видно з космосу. Це велика помилка. Їх не видно навіть із висоти вертольота.
Їх видно лише з невеликої висоти, у кілька сотень метрів. Так що ці малюнки вже точно не призначалися для прибульців з далеких планет. Вони їх просто б не побачили з космосу.
По-друге, ці малюнки і лінії виготовлялися явно людьми, найпримітивнішими знаряддями праці, і, ймовірно, у 20 столітті. І ось чому!
Джерела:
1. Життя, земля і вода в Стародавньому Перу, Видавництво Університету Лонг-Айленда: 1965.
2. Ріхтер, Крістіана: Спадковість Марії Райхе; В: 2004.
3. Шульце, Дітріх / Зецше, Віола. Біографія Марія Райхе: «Книга з картинками пустелі – Марія Райхе і наземні малюнки Наски», Видавництво Halle, 2005.
4. Марія Райхе. «Гігантський малюнок на рівнинах Наска і Пальпа. Опис і проба інтерпретації»: Медика Видання, Ліма, 1948.
5. Марія Райхе. «Доісторичний малюнок землі в Перу»; Офіз Індрук А.Г., Штутгарт, 1955.
7. Розгадано таємницю ліній Наска // Лента.ру, 15 квітня 2016.
8. Сисоєв Сергій. Що приховують загадкові геогліфи плато Наска. Популярная механика (26 листопада 2020).
9. Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу/пер. А. Скромницького. – Київ, 2008.
10. «168 нових геогліфів Наска виявлено в пісках пустелі Перу». planet-today.ru. 15 грудня 2022.
Для довідки:
На́ска (ісп. Nazca) – пустельне плато і літосферна плита (Плита Наска) на південному узбережжі Перу. Також ця назва застосовується до своєрідної археологічної культури, розквіт якої припав на проміжок між 500 р. до н.е. і 500 р. н.е. Можливо, саме вони й створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі та вражаючу систему підземних акведуків, що функціонують донині…
Геогліфи Наски (ісп. Líneas de Nazca) – група гігантських геометричних і фігурних геогліфів на плато Наска в південній частині Перу. На плато, що простягнулося більш ніж на 50 кілометрів із півночі на південь і на 5-7 кілометрів із заходу на схід, на сьогодні відомо приблизно 143 малюнків (птахи, мавпа, павук, квіти тощо); також приблизно 13 тисяч ліній та смуг і майже 700 геометричних фігур (передусім трикутників і трапецій, а також приблизно сотню спіралей). Завдяки напівпустельному клімату вони збереглися з глибокої давнини. Оскільки зображення сягають кількох сотень метрів завдовжки і з землі їх розпізнати важко, то офіційно їх було виявлено лише в сучасний час, під час польотів над плато в першій половині XX століття. У 1994 році внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Незважаючи на свою величину, фігури плато Наска нерозрізнені неозброєним оком з борту МКС
Геогліф – нанесений на землю геометричний або фігурний візерунок, як правило, довжиною понад 4 метри. Багато геогліфів настільки великі, що їх можна розгледіти тільки з повітря (найвідоміший приклад – геогліфи Наски). Існує кілька способів створення геогліфів: шляхом зняття верхнього шару ґрунту по периметру візерунка, шляхом насипання щебеню там, де має пройти лінія візерунка, шляхом висаджування дерев (лісогліф), що формують необхідний малюнок. До використання геогліфів у художніх цілях вдаються і в наші дні.
Людина постійно змушена приймати «на віру» найрізноманітніший контент, який надходить до неї різними каналами: інтернет, телебачення, книжки, вчителі, батьки…
З моєї точки зору, «знання» людини складаються на 99,999999999(9)% із контенту, який вона прийняла «на віру» і помилково зарахувала цей контент до своїх «знань».
До таких «знань» з упевненістю можна віднести:
«знання», які отримані дитиною під час виховання в дитячому садку …;
більшість «знань», які отримані школярем у період навчання в школі….;
переважна більшість «знань», які отримані студентом під час навчання в інституті або в університеті…;
переважна більшість «знань», які отримані в процесі спілкування з ким-небудь;
тощо.
Чому так відбувається?
Тому що людина просто фізично не здатна все почуте, прочитане й побачене нею перевіряти власними силами…
Ні кількість бактерій у її тілі та їхні види, ні структуру ДНК, ні відстань до Сонця, ні температуру на поверхні Сонця і багато подібних отриманих даних вона самостійно перевірити «на ура» не може.
Ухвалюючи рішення про використання контенту, людина змушена «фільтрувати» інформацію, що надходить до неї, спираючись або «на віру», або на свої реальні знання, або на свою інтуїцію…
Реальні знання – це знання, засновані виключно на особистому досвіді людини. Саме такі знання найбільше цінувалися в стародавні часи і дуже цінні сьогодні.
Більшість сучасних молодих людей упевнені, що якщо погуглити, то завжди можна знайти відповідь на будь-яке запитання. А це, на жаль, дуже глибока помилка. Відповідь знайти можна, але наскільки вона відповідатиме реальності – ось це питання…
У нашому світі, який побудований на владі грошей, значна частина контенту від самого початку пов’язана не з реальним життєвим досвідом того, хто пише, а з реальним фактом отримання ним грошей за свою публікацію (прямо чи опосередковано).
Це вже призвело до того, що люди не знають реальної історії людства, а можуть прочитати в кращому разі чиїсь літературні твори на цю тему, а в гіршому – просто вигадану кимось маячню, публікація якої призвела до отримання грошей…
Поточна ситуація на планеті Земля має сьогодні приблизно такий вигляд:
Усі, хто керує людством, попередньо «готують» контент (змінюючи контент і його видачу споживачам) для надання всім спраглим.
Усі, хто споживає контент, зобов’язані «фільтрувати» контент, що надходить, хоча б просто для того, щоб реально вижити. Інакше, повіривши простій рекламі…
Але сьогодні, як мені здається, людство обрало тупиковий шлях розвитку.
Уся життєдіяльність людини безпосередньо пов’язана з її свідомістю.
Свідомість (створене знання, усвідомлене буття) – сукупність систематизованих (узагальнених) суб’єктом відомостей, обміркованих (осмислених) та інтерпретованих ним унаслідок здійснення пізнавального процесу, що являють собою його знання та життєвий досвід, які сформовані ним упродовж життєвого циклу його плоті, “забарвлені” його емоціями та переживаннями, а також заломлені через ставлення до себе та об’єктів Всесвіту. За своєю суттю, являє собою весь обсяг створеної суб’єктом інформації.
Людина здатна подумки відтворювати події, які раніше були автоматично збережені Душею (Природою) в її свідомості. Цей процес іменується в народі спогадами.
Людина здатна згадати тільки те, що є в контенті її свідомості (в накопиченому нею життєвому досвіді) і нічого крім цього. Як приклад: суб’єкт не здатний пригадати, як грати на скрипці, якщо він не грав на ній раніше; суб’єкт не здатний згадати китайську мову, якщо він не розмовляв нею раніше. Але якщо все-таки людина “згадала” те, що не могло бути в її особистому життєвому досвіді, то це може означати тільки таке:
або у свідомості суб’єкта “прокинувся” (був активований) встановлений кимось раніше “сплячий агент”;
або змінився оператор, користувач, адміністратор… істоти.
Спогади про “чорного альпініста”:
В 1978 році, відразу ж після закінчення інституту, я “випадково” опинився в республіці Кабардино-Балкарія в альпіністському таборі “Баксан”, де забажав стати альпіністом і підкорити кілька гірських вершин.
Кожен новачок, який уперше потрапляв до альпіністського табору, як правило, у перші дні після приїзду, біля багаття, вночі, уважно слухав розповідь бувалих альпіністів про “криваву зв’язку” або “чорного альпініста“. Ці персонажі та історії про них були важливою частиною фольклору альпіністів країн колишнього СРСР. Детально описувати ці легенди я не буду, опишу найголовніше, з моєї точки зору. “Чорний альпініст” описувався як привид людини з невиразним обличчям, закритим чорною маскою, у чорному одязі, який самостійно без страховки підкорює вершину. “Кривава зв’язка” описувалася як зв’язка з двох примарних альпіністів, які стікають кров’ю і піднімаються по скелі. Ці розповіді викликали сильні емоції у слухачів – новачків. Після завершення своєї розповіді інструктор повідомляв своїм слухачам таке: “Якщо під час сходження, ви побачите на скелі “чорного альпініста” або “криваву зв’язку”, то знайте – вам необхідно терміново зупинитися, закріпитися на скелі й повідомити керівника про побачене вами. Цілком можливо, що у вас настало кисневе голодування або ваше тіло надмірно втомилося і потребує термінового відпочинку.”
Будучи новачком, я слухав ці розповіді і не розумів, що в мою свідомість був встановлений “сплячий агент”, який завжди буде викликати у мене системні галюцинації у вигляді “чорного альпініста” або “кривавої зв’язки”, у разі виникнення в моєму організмі стану кисневого голодування або стану критичної втоми в умовах високогір’я.
В один із вечорів, до нас у гості приїхали “снігові барси”, тобто альпіністи, які підкорили чотири вершини висотою понад 7000 метрів на території колишнього СРСР. Усі вони стверджували, що незважаючи на те, що новачками вони були дуже багато років тому, “сплячий агент” свідомості не раз рятував їм життя, створюючи відповідні галюцинації під час виникнення в них небезпечних станів організму в періоди сходжень.
Встановлення спогадів тваринам як метод їх швидкого навчання:
Мій знайомий, заводчик собак породи німецька вівчарка, розповідав мені, як швидко відучити собаку піднімати що-небудь із землі та, водночас, витратити на все навчання не більше 5 хвилин. Для цього він виїжджав із собакою на природу, розкидав на землі найулюбленіші його ласощі та по дротах підключав до них військово-польовий телефонний апарат ТА-57 із системою індукторного виклику, який під час повороту ручки здатний генерувати слабкий електричний струм. Як він стверджував, цей струм був безпечний для собаки, але дуже чутливий для нього. Він ховався в кущах із телефонним апаратом, а собаку відпускав погуляти самостійно по галявині. Коли собака знаходив ласощі і лише торкався їх, він крутив ручку телефону і собака відчував болючий для нього удар струмом. Починаючи з цього моменту собака протягом усього свого життя більше ніколи не піднімала нічого їстівного з землі. Тільки з рук свого господаря.
Спогади при регресивному гіпнозі:
Під час регресивного гіпнозу виявляється настільки багато болю, жахів, смертей, убивств і “втрат свідомості”, що часто потрібне термінове втручання гіпнотизера для екстреного виходу зі стану гіпнозу в цих критичних ситуаціях. А звичайні, тобто мало емоційні записи, як правило, не виявляються. Можливість спогадів істотою самої себе (від моменту свого зачаття) – цілком логічна і науково зрозуміла. Інших спогадів у Особистості бути не може, оскільки Особистість безперервно пов’язана з конкретною плоттю.
У мережі іноді описуються експерименти, під час проведення яких конкретна Особистість була здатна зчитувати знання і життєвий досвід, які їй не належать, тобто отримувала доступ до чужої свідомості. Такі можливості конкретної Особистості пов’язані, як правило, з такими її характеристиками, які не можуть бути кодифіковані.
Найцінніша технологія всіх найсекретніших служб світу:
“Сплячі агенти” (Sleeper Agents) – найцінніша технологія всіх найсекретніших служб світу. Роки і навіть десятиліття вони живуть під чужим ім’ям і нічим не відрізняються від інших громадян. Однак у потрібний для їхніх господарів момент їх активують і вони починають чинити дії, алгоритм яких був заздалегідь прописаний у їхній свідомості їхнім реальним господарем.
Як приклад: Під час розвалу СРСР багато відповідальних працівників ЦК партії, які “дуже багато знали”, почали масово викидатися з вікон, завершивши свій життєвий шлях самогубством. Імовірно, це стало можливим завдяки наявності в їхніх свідомостях спеціально встановлених заздалегідь “сплячих агентів”, які активувалися кодовою фразою під час телефонного дзвінка.
1. Свідомість (створене знання, усвідомлене буття) – сукупність систематизованих суб’єктом відомостей, що обмірковані й інтерпретовані ним унаслідок здійснення пізнавального процесу, “забарвлені” його емоціями, а також заломлені через ставлення до себе і до об’єктів Всесвіту. За своєю суттю, являє собою весь обсяг створеної суб’єктом інформації, тобто його знання і життєвий досвід, які сформовані ним протягом життєвого циклу плоті істоти.
2. Контент свідомості являє собою все усвідомлене суб’єктом буття, тобто всі його знання і життєвий досвід, які:
створені суб’єктом протягом життєвого циклу його плоті;
“забарвлені” його емоціями і переживаннями;
заломлені через його ставлення до самого себе і до об’єктів Всесвіту.
3. Контенти свідомостей різних суб’єктів відрізняються один від одного:
алфавітами (абетками), на підставі яких вони створені;
обсягом контенту;
енергетикою як елементів контенту, так і загальною енергетикою свідомості загалом.
4. Контент свідомостей автоматичних пристроїв являє собою інформаційний об’єкт, який складається з безлічі систематизованих пристроєм відомостей. Автомати являють собою пристрої, які виконують будь-які заздалегідь передбачені їхніми творцями дії. Як приклад – систематизація тих чи інших відомостей як винятковий вид діяльності: реєстратор температури на метеостанції; система індексації пошукової системи Google, що збирає відомості з мережі і систематизує їх; тощо.
5. Контент свідомостей високорозвинених істот є енергоінформаційними сутностями, оскільки в процесі пізнання всі свої думки вони забарвлюють своїми емоціями, що призводить до того, що будь-який елемент контенту свідомості є інформаційно-енергетичним утворенням: безліч елементів інформації (усвідомлених суб’єктом відомостей), кожен з яких володіє індивідуальною енергією (емоцією суб’єкта, енергією думки суб’єкта, енергією переживання суб’єкта).
6. У момент створення або народження нової плоті, обсяг свідомості об’єкта, створеного на її основі, близький до нуля, але він постійно збільшується, досягаючи свого максимуму в момент смерті плоті.
7. Обсяг (величина) свідомості – параметр свідомості, який може бути визначений кількісно.
8. Вимірювання свідомостей являє собою не що інше, як вимірювання їхнього вмісту, тобто вимірювання контенту свідомостей. Відповідно, вимірюватися свідомості повинні у відповідних одиницях виміру контенту свідомості, який властивий відповідній істоті або популяції істот. Оскільки в істот як елементи їхніх алфавітів (абетки) може бути будь-що: образотворчі знаки, звуки, кольори, запахи, образи, а також будь-які інші об’єкти, що є доступними для їхнього сприйняття, то й вимірюватися “об’єми” контенту відповідних свідомостей мають у відповідних одиницях елементів їхніх алфавітів, що притаманні кожному виду істот.
9. Для цілей опису процесу звернення Істоти до своєї свідомості застосовується термін пам’ять. Пам’ять – умовне найменування безлічі елементів свідомості, які можуть проявлятися суб’єктом при зверненні до своєї свідомості.
10. Кожна людина – це індивідуум, що має індивідуальність, тобто унікальне Тіло й унікальну Особистість, як один із проявлених аспектів Душі. Чітко ідентифікувати людину, ґрунтуючись виключно на параметрах її тіла, неможливо. Люди ідентифікують одне одного за сукупністю двох взаємопов’язаних компонентів – Тілом, а також знаннями і життєвим досвідом людини, тобто, за своєю суттю, контентом її свідомості. Коли люди стверджують, що вони знають цю людину, то це означає, що, –
Вони знають, який вигляд має тіло людини;
Вони знають, який “вигляд має” свідомість, тобто знання і життєвий досвід цієї людини, який вони пов’язують із цим конкретним тілом.
11. Якщо ж тіло або свідомість будуть змінені з якоїсь причини, то оточуючі люди можуть не впізнати цю людину. Це може статися, якщо:
Змінилося тіло людини. Приміром: зроблено пластичну операцію, отримано серйозні ушкодження обличчя, минуло багато часу і тіло людини постаріло тощо;
Змінилася свідомість людини. Наприклад: з’явилися нові або зникли знання, здібності, навички, які людина мала раніше (людина почала розмовляти невідомими їй раніше іноземними мовами; почала добре грати на музичних інструментах, на яких вона не грала раніше, або, навпаки, “забула” багато чого з того, що раніше добре знала й уміла); людина кардинально змінила своє ставлення до будь-чого чи до будь-кого, кардинально змінився її характер або темперамент.
Саме в таких випадках люди говорять про таку людину – “Я не впізнаю цю людину”.
Висновки:
1. Кожна істота залишає свій слід у Всесвіті і людина не є винятком. Одна частина спадщини людини, що має речову основу, дістається планеті Земля (побудовані будинки, посаджені дерева, виховані діти, написані книги, створені пристрої, труп померлого тіла тощо), а інша частина спадщини людини у формі її свідомості дістається Природі. Тобто свідомість будь-якої істоти не зникає зі смертю плоті (закінченням життєвого циклу плоті), а продовжує перебувати у Всесвіті у складі Душі у вигляді енергоінформаційного об’єкта.
2. Контент свідомості являє собою записи, що ґрунтуються на коді, що складається з конкретного стандартизованого набору об’єктів (алфавітів, слів, речень тощо), який створений популяцією істот одного виду і доступний до сприйняття цими істотами.
3. Контент свідомості може бути створений виключно в період життєвого циклу плоті.
4. Абетка або Алфавіт – стандартизований набір об’єктів, що створений популяцією істот одного виду і доступний для сприйняття цими істотами, що дозволяє їм на цій основі створювати свої мови для спілкування:
У людських істот елементами алфавітів є образотворчі знаки – букви, цифри, ноти…;
В інших істот, що мешкають на планеті Земля, елементами їхніх алфавітів є і звуки, і кольори, і запахи, а також будь-які інші об’єкти, доступні цим Істотам для сприйняття. Згадайте, як спілкуються відомі нам кити, дельфіни, кажани, собаки, вовки… Правильно, звуками і запахами…
У сутностей елементами їхніх алфавітів може бути (гіпотетично) будь-що…
5. Слово – основна структурна одиниця мови суб’єкта, яка слугує для іменування ним об’єктів, процесів або явищ у процесі пізнання Всесвіту, являє собою довільну послідовність, що складається з елементів, які входять до складу алфавіту (абетки).
6. Речення – слово або впорядковане поєднання слів, організоване суб’єктом.
7. Мова – система, що дає змогу співвідносити поняття суб’єкта і властивості пізнаваних ним об’єктів і процесів.