1. Свідомість (створене знання, усвідомлене буття) – сукупність систематизованих суб’єктом відомостей, що обмірковані й інтерпретовані ним унаслідок здійснення пізнавального процесу, “забарвлені” його емоціями, а також заломлені через ставлення до себе і до об’єктів Всесвіту. За своєю суттю, являє собою весь обсяг створеної суб’єктом інформації, тобто його знання і життєвий досвід, які сформовані ним протягом життєвого циклу плоті істоти.

2. Контент свідомості являє собою все усвідомлене суб’єктом буття, тобто всі його знання і життєвий досвід, які:

• створені суб’єктом протягом життєвого циклу його плоті;
• “забарвлені” його емоціями і переживаннями;
• заломлені через його ставлення до самого себе і до об’єктів Всесвіту.

3. Контенти свідомостей різних суб’єктів відрізняються один від одного:

• алфавітами (абетками), на підставі яких вони створені;
• обсягом контенту;
• енергетикою як елементів контенту, так і загальною енергетикою свідомості загалом.

4. Контент свідомостей автоматичних пристроїв являє собою інформаційний об’єкт, який складається з безлічі систематизованих пристроєм відомостей. Автомати являють собою пристрої, які виконують будь-які заздалегідь передбачені їхніми творцями дії. Як приклад – систематизація тих чи інших відомостей як винятковий вид діяльності: реєстратор температури на метеостанції; система індексації пошукової системи Google, що збирає відомості з мережі і систематизує їх; тощо.

5. Контент свідомостей високорозвинених істот є енергоінформаційними сутностями, оскільки в процесі пізнання всі свої думки вони забарвлюють своїми емоціями, що призводить до того, що будь-який елемент контенту свідомості є інформаційно-енергетичним утворенням: безліч елементів інформації (усвідомлених суб’єктом відомостей), кожен з яких володіє індивідуальною енергією (емоцією суб’єкта, енергією думки суб’єкта, енергією переживання суб’єкта).

6. У момент створення або народження нової плоті, обсяг свідомості об’єкта, створеного на її основі, близький до нуля, але він постійно збільшується, досягаючи свого максимуму в момент смерті плоті.

7. Обсяг (величина) свідомості – параметр свідомості, який може бути визначений кількісно.

8. Вимірювання свідомостей являє собою не що інше, як вимірювання їхнього вмісту, тобто вимірювання контенту свідомостей. Відповідно, вимірюватися свідомості повинні у відповідних одиницях виміру контенту свідомості, який властивий відповідній істоті або популяції істот. Оскільки в істот як елементи їхніх алфавітів (абетки) може бути будь-що: образотворчі знаки, звуки, кольори, запахи, образи, а також будь-які інші об’єкти, що є доступними для їхнього сприйняття, то й вимірюватися “об’єми” контенту відповідних свідомостей мають у відповідних одиницях елементів їхніх алфавітів, що притаманні кожному виду істот.

9. Для цілей опису процесу звернення Істоти до своєї свідомості застосовується термін пам’ять. Пам’ять – умовне найменування безлічі елементів свідомості, які можуть проявлятися суб’єктом при зверненні до своєї свідомості.

10. Кожна людина – це індивідуум, що має індивідуальність, тобто унікальне Тіло й унікальну Особистість, як один із проявлених аспектів Душі. Чітко ідентифікувати людину, ґрунтуючись виключно на параметрах її тіла, неможливо. Люди ідентифікують одне одного за сукупністю двох взаємопов’язаних компонентів – Тілом, а також знаннями і життєвим досвідом людини, тобто, за своєю суттю, контентом її свідомості. Коли люди стверджують, що вони знають цю людину, то це означає, що, –

• Вони знають, який вигляд має тіло людини;
• Вони знають, який “вигляд має” свідомість, тобто знання і життєвий досвід цієї людини, який вони пов’язують із цим конкретним тілом.

11. Якщо ж тіло або свідомість будуть змінені з якоїсь причини, то оточуючі люди можуть не впізнати цю людину. Це може статися, якщо:

• Змінилося тіло людини. Приміром: зроблено пластичну операцію, отримано серйозні ушкодження обличчя, минуло багато часу і тіло людини постаріло тощо;
• Змінилася свідомість людини. Наприклад: з’явилися нові або зникли знання, здібності, навички, які людина мала раніше (людина почала розмовляти невідомими їй раніше іноземними мовами; почала добре грати на музичних інструментах, на яких вона не грала раніше, або, навпаки, “забула” багато чого з того, що раніше добре знала й уміла); людина кардинально змінила своє ставлення до будь-чого чи до будь-кого, кардинально змінився її характер або темперамент.

Саме в таких випадках люди говорять про таку людину – “Я не впізнаю цю людину”.

 

Висновки:

1. Кожна істота залишає свій слід у Всесвіті і людина не є винятком. Одна частина спадщини людини, що має речову основу, дістається планеті Земля (побудовані будинки, посаджені дерева, виховані діти, написані книги, створені пристрої, труп померлого тіла тощо), а інша частина спадщини людини у формі її свідомості дістається Природі. Тобто свідомість будь-якої істоти не зникає зі смертю плоті (закінченням життєвого циклу плоті), а продовжує перебувати у Всесвіті у складі Душі у вигляді енергоінформаційного об’єкта.

2. Контент свідомості являє собою записи, що ґрунтуються на коді, що складається з конкретного стандартизованого набору об’єктів (алфавітів, слів, речень тощо), який створений популяцією істот одного виду і доступний до сприйняття цими істотами.

3. Контент свідомості може бути створений виключно в період життєвого циклу плоті.

4. Абетка або Алфавіт – стандартизований набір об’єктів, що створений популяцією істот одного виду і доступний для сприйняття цими істотами, що дозволяє їм на цій основі створювати свої мови для спілкування:

• У людських істот елементами алфавітів є образотворчі знаки – букви, цифри, ноти…;
• В інших істот, що мешкають на планеті Земля, елементами їхніх алфавітів є і звуки, і кольори, і запахи, а також будь-які інші об’єкти, доступні цим Істотам для сприйняття. Згадайте, як спілкуються відомі нам кити, дельфіни, кажани, собаки, вовки… Правильно, звуками і запахами…
• У сутностей елементами їхніх алфавітів може бути (гіпотетично) будь-що…

5. Слово – основна структурна одиниця мови суб’єкта, яка слугує для іменування ним об’єктів, процесів або явищ у процесі пізнання Всесвіту, являє собою довільну послідовність, що складається з елементів, які входять до складу алфавіту (абетки).

6. Речення – слово або впорядковане поєднання слів, організоване суб’єктом.

7. Мова – система, що дає змогу співвідносити поняття суб’єкта і властивості пізнаваних ним об’єктів і процесів.