Майже реальне відновлення подій з моєї точки зору… Оплески….
Опис відеоролика (взято з каналу Youtube):
Хто створив загадкові малюнки на плато Наска? Багато хто з вас чув про знамениті геогліфи Наски, що на плато Наска в південній частині Перу. На плато, що простягнулося більш ніж на 50 кілометрів з півночі на південь і на 5-7 кілометрів із заходу на схід, на сьогодні відомо понад 140 малюнків: серед яких є зображення птаха, мавпи, павука, квітів та багато іншого. А також близько 13 тисяч різних ліній і смуг. І майже 700 геометричних фігур: різних трикутників, трапецій, а також близько сотні всіляких спіралей.
І незважаючи на те, що майже кожна лінія або малюнок на плато Наска вивчена вже вздовж і впоперек, досі не вщухають суперечки: хто ж автор цього творіння, як їх було створено і головне, для чого? Для початку давайте розберемо найпоширеніші версії призначення цих геогліфів і зрозуміємо, а чи є в них хоч частка істини, або ж усі вони лише одне непорозуміння і маячня? Поїхали!
Найпоширеніша версія – астрономічна. Мовляв, усі малюнки та зображення є масштабним стародавнім астрономічним календарем або стародавньою обсерваторією зниклої цивілізації. Але мені не зрозуміло, чому ця версія досі мусолиться в інтернеті? Адже, ще в 70-х роках 20 століття авторитетний американський астроном і професор Джеральд Стенлі Хокінс провів масштабне дослідження спрямованості ліній Наски на зірки та інші астрономічні об’єкти. Він дійшов невтішного висновку: лінії та малюнки на плато Наска не мають до зоряного неба жодного стосунку і вже точно не є астрономічним календарем чи обсерваторією. «Ми не знайшли жодної астрономічної залежності», – писав професор Гокінс. Уже в 21 столітті провідні астрономи світу, використовуючи суперсучасні комп’ютери, підтвердили висновок американського професора, що астрономічна версія – це маячня чистої води.
Друга, не менш поширена версія «Водна», свідчить, що всі лінії й малюнки є чи то покажчиками на якісь підземні джерела води, чи то безпосередньо пов’язані зі священними ритуалами викликання дощу, чи то є каналами для доставки води від джерел до полів, на яких, нібито, вирощували різноманітні сільгоспкультури місцевих стародавніх племен Перу.
Але при уважному аналізі з’ясовується, що всі ці лінії і малюнки знаходяться в такій посушливій пустелі, в якій немає, і ніколи не було, ніяких підземних джерел води. Тут ніколи ніхто не жив і нічого не обробляв, і ніколи не рив колодязів. Місцева археологія це вже давно довела. До того ж борозни від малюнків або ліній не придатні як канали з водою. Вода просто миттєво йде в пісок. Тож версія про якісь ритуали з дощем, пошуком води в цій місцевості та переспрямування водяних потоків на оброблювані поля – така ж чергова маячня, як і перша.
Існує і третя версія – космічна, яка дуже популярна у уфологів, і говорить про те, що всі лінії і малюнки видно з космосу, і призначені для орієнтування і посадки інопланетних космічних кораблів, а численні малюнки – це малюнки прибульців, які ті малювали на землі лазерною або енергетичною зброєю. Версія гарна і дуже популярна в 21 столітті, особливо в молоді. Але що бентежить?
Ну, по-перше, лінії та малюнки Наски зовсім не видно з космосу. Це велика помилка. Їх не видно навіть із висоти вертольота.
Їх видно лише з невеликої висоти, у кілька сотень метрів. Так що ці малюнки вже точно не призначалися для прибульців з далеких планет. Вони їх просто б не побачили з космосу.
По-друге, ці малюнки і лінії виготовлялися явно людьми, найпримітивнішими знаряддями праці, і, ймовірно, у 20 столітті. І ось чому!
Джерела:
1. Життя, земля і вода в Стародавньому Перу, Видавництво Університету Лонг-Айленда: 1965.
2. Ріхтер, Крістіана: Спадковість Марії Райхе; В: 2004.
3. Шульце, Дітріх / Зецше, Віола. Біографія Марія Райхе: «Книга з картинками пустелі – Марія Райхе і наземні малюнки Наски», Видавництво Halle, 2005.
4. Марія Райхе. «Гігантський малюнок на рівнинах Наска і Пальпа. Опис і проба інтерпретації»: Медика Видання, Ліма, 1948.
5. Марія Райхе. «Доісторичний малюнок землі в Перу»; Офіз Індрук А.Г., Штутгарт, 1955.
6. Фігури пустелі Наска як археоастрономічний феномен // Латинська Америка. – 1997.
7. Розгадано таємницю ліній Наска // Лента.ру, 15 квітня 2016.
8. Сисоєв Сергій. Що приховують загадкові геогліфи плато Наска. Популярная механика (26 листопада 2020).
9. Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу/пер. А. Скромницького. – Київ, 2008.
10. «168 нових геогліфів Наска виявлено в пісках пустелі Перу». planet-today.ru. 15 грудня 2022.
Для довідки:
На́ска (ісп. Nazca) – пустельне плато і літосферна плита (Плита Наска) на південному узбережжі Перу. Також ця назва застосовується до своєрідної археологічної культури, розквіт якої припав на проміжок між 500 р. до н.е. і 500 р. н.е. Можливо, саме вони й створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі та вражаючу систему підземних акведуків, що функціонують донині…
Геогліфи Наски (ісп. Líneas de Nazca) – група гігантських геометричних і фігурних геогліфів на плато Наска в південній частині Перу. На плато, що простягнулося більш ніж на 50 кілометрів із півночі на південь і на 5-7 кілометрів із заходу на схід, на сьогодні відомо приблизно 143 малюнків (птахи, мавпа, павук, квіти тощо); також приблизно 13 тисяч ліній та смуг і майже 700 геометричних фігур (передусім трикутників і трапецій, а також приблизно сотню спіралей). Завдяки напівпустельному клімату вони збереглися з глибокої давнини. Оскільки зображення сягають кількох сотень метрів завдовжки і з землі їх розпізнати важко, то офіційно їх було виявлено лише в сучасний час, під час польотів над плато в першій половині XX століття. У 1994 році внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Незважаючи на свою величину, фігури плато Наска нерозрізнені неозброєним оком з борту МКС
Геогліф – нанесений на землю геометричний або фігурний візерунок, як правило, довжиною понад 4 метри. Багато геогліфів настільки великі, що їх можна розгледіти тільки з повітря (найвідоміший приклад – геогліфи Наски). Існує кілька способів створення геогліфів: шляхом зняття верхнього шару ґрунту по периметру візерунка, шляхом насипання щебеню там, де має пройти лінія візерунка, шляхом висаджування дерев (лісогліф), що формують необхідний малюнок. До використання геогліфів у художніх цілях вдаються і в наші дні.